Блог учителя географії Бойко Валентини Володимирівни: Позакласна робота з географії

Шкільна географічна наука має величезний потенціал для формування самосвідомості, світогляду учнів. Саме вона здатна створити умови для надання учням картини світу як цілісної системи. Географічні знання можуть стати базою для формування географічного мислення, культури, для різноманітної практичної діяльності, для творчого зростання учня. Отже, географія — багатогранна і значуща в навчально-виховному процесі наука, яка надає широкі можливості для реалізації задач сучасної шкільної освіти. Це зумовлює необхідність популяризації та актуалізації географічних знань серед учнів, усвідомлення нової значущості шкільної географічної освіти, підвищення інтересу учня до географії.

Позакласна форма навчання географії надає величезні можливості для вчителя в справі популяризації, підвищення рівня географічних знань у учнів. Позакласна робота з географії — це діяльність учнів, що здійснюється на основі добровільної участі, зацікавленості предметом, самостійності; вона керується вчителем і сприяє поглибленню знань з географії та розвитку в учнів пізнавальних Інтересів і здібностей. Мета позакласної роботи — формування всебічно розвиненої, гармонійної, творчої особистості, яка здатна критично мислити і творчо пізнавати географічний простір.

Позакласна робота є одним з напрямів вивчення географії. Існування цього напряму і його важливість зумовлюються тим, що вчитель не завжди в змозі викласти весь обсяг цікавого пізнавального матеріалу про окремі явища чи географічні об'єкти на уроках. Користуючись різними інформаційними джерелами, учні дізнаються про існування споріднених до географії наук: геології, вулканології, гляціології, океанографії тощо.

Учитель виявляє інтереси учнів, залучає їх до позакласної роботи, використовуючи для цього додаткову літературу та надаючи можливість практично застосувати здобуті знання у своїй діяльності.

Метою позакласної роботи є:

• формування в учнів навичок самостійної творчої діяльності з географії в позаурочні години;

• поглиблення та розширення знань, здобутих безпосередньо на уроках географії та інших

природничих наук (в першу чергу біології та фізики);

• розвиток пізнавальних інтересів учнів, розширення їхнього світогляду, підвищення загальної культури;

• виховання любові до рідного краю, своєї Батьківщини, бережливого ставлення до природи, всього навколишнього середовища;

• зацікавлення учнів безпосередньою участю в збереженні, відновленні та примноженні багатств Батьківщини, їх охороні та раціональному використанні;

• закладання основ фізичного та психічного здоров'я, загартовування учнів за поєднання краєзнавчої роботи з туризмом, змаганням з орієнтування тощо.

Позакласна робота будується на зацікавленості та ентузіазмі вчителя з урахуванням потреб учнів та спрямованості своїх інтересів.

Зміст позаурочної роботи з географії визначається в основному змістом програми з предмета. Шкільна географія— лідер природничих наук, її унікальність пояснюється тим, що географія є практично єдиним шкільним курсом, що об'єднує в собі суспільні і природничі науки, має можливості для формування в учнів цілісної картини світу.

Безумовно, що ці риси географії знайшли відображення в змісті позаурочної роботи. Так, у змісті позаурочної роботи з географії можна виділити два основних напрями:

1) поглиблення основних питань змісту шкільного курсу, що викликають найбільшу зацікавленість учнів;

2) формування вмінь дослідницького характеру.

У першому напрямі роботи доцільно вивчати такі питання, як історія розвитку природи Землі, природа Світового океану, особливості рослинного і тваринного світу своєї місцевості, вплив людини на природне середовище на локальному, регіональному, глобальному рівнях, природні комплекси своєї країни, рідного краю, стихійні природні явища, проблеми населення, міста (їх роль, економічний потенціал, функції тощо), сучасна політична карта світу, глобальні проблеми людства, топоніміка, природні унікуми рідного краю, «білі плями» планети та ін.

У другому напрямі роботи доцільно особливу увагу приділите знайомству з методами географічних досліджень, формуванню умінь працювати з різними джерелами інформації, реалізації міжпредметних зв'язків, інтеграції географічної науки з іншими спорідненими науками: це надає змогу формувати свідомість, географічне мислення, світогляд учнів.

Такий багатогранний І широкий зміст позаурочної роботи з географії зумовлює пошук оптимальної форми і методів її організації і проведення. На думку багатьох фахівців, тиждень географії як комплексний навчально-виховний захід є найоптимальнішою формою позаурочної роботи з географії. Саме тиждень географії дає можливість дотримуватись вимог до позаурочної роботи з географії, а саме:

• патріотична спрямованість;

• суспільно корисна спрямованість;

• професійна спрямованість;

• економічна спрямованість;

• краєзнавча спрямованість;

• сучасність змісту і форм позаурочної роботи з географії;

• урахування вікових і індивідуальних особливостей інтересів учнів;

• поєднання педагогічного керівництва із самостійністю і добровільною
участю учнів;

• системність, безперервність розвитку позаурочної роботи.
Методика проведення тижня географії повинна базуватися на системі вимог до проведення позаурочної роботи з географії.

За час розвитку географії як шкільної науки позаурочна робота напрацювала багатий досвід з форм і методів її організації.

Форми можуть різнитися залежно від:

а) кількості учасників;

б) періодичності проведення занять.

Король пустель

Географічний вечір

Мета: поглибити знання про природні умови природних комплексів; розвивати творчі здібності дітей, інтерес і бажання знайомитися з природою.

Оформлення сцени: на заднику розмальований краєвид пустелі, по бокам сцени стоять вазони з кактусами.

Вчитель. До вас завітали члени географічного гуртка «Схід». Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі віртуальну телепередачу «В гостях у короля пустелі». Я надіюсь, що ви готові поринути разом з нами в дивовижний, загадковий, чарівний світ природи і дізнатися про усім відому і разом з тим дуже незвичайну, таємничу рослину – кактус.

Ведуча. Доброго дня, шановне товариство. Кажуть, з космосу планета Земля здається блакитно. Це через те, що вона вкрита товстим шаром атмосфери, а більшу частину її площі займають голубі води Світового океану. Але якщо летіти невисоко над землею, там де кінчаються водні простори, на континентах вона набуває зеленого кольору. Рослини є однією з панівних царин органічного світу Землі. Сьогодні до нас на зустріч завітали знавці надто загадкової рослини. Але назва її нам всім відома – кактус.

1-й учень. Природний ареал сімейства кактусових - Північна Америка, Центральна й Південна Америка, від Канади до Патагонії, а також прилягаючі до континенту острови Тихого й Атлантичного океанів. У Східній півкулі в лісах Африки, на Мадагаскарі, Шрі-Ланці й Маскаренских островах виростають лише окремі види рипсалісів. Опунції, завезені людиною, акліматизувалися в країнах Середземномор'я, а також у Криму й на Кавказі.

2-й учень. Поширення кактусових на американському континенті нерівномірно. Найбільше скупчення їх зосереджені уздовж гірських ланцюгів Тихоокеанського узбережжя, у пустельних і напівпустельних областях. З Південної й Центральної Америки кактусові поширилися в Північну Америку, де дали вторинний центр видового утворення.

3-й учень. . Переважна більшість північноамериканських кактусів виростає в Мексиці й південно-західній частині США у високогірних, а також креозотових і полинових пустелях і напівпустелях. Клімат цих пустель визначається влітку сухими тропічними, а взимку - вологими полярними повітряними потоками. Ґрунти тут різні: піщані, глинисті, сіроземні, кам'янисті, вапняні, солончакові, від сіро-коричневих до червоно-коричневих і червоних.

4-й учень. Клімат гірських масив субтропічної Північної Америки посушливий. Річна норма опадів коливається від 100 до 250 мм. Середня температура січня близько 10˚С, липня 20-25˚С. хотілося б конкретніше знати про видовий склад кактусів цієї місцевості.

5-й учень. На мексиканському нагір'ї виявлено більше 700 видів кактусів, з яких близько 200 ендемічних. Тому Мексику по праву називають Ельдорадо кактусів. Найбільше число мексиканських видів кактусів сконцентровано у високогірних пустелях Східної й Західної С’єри-Мадре (1000-3000 м над рівнем моря).

1- учень. Особливо багата кактусами розташована на Мексиканському нагір'ї пустеля Чіуауа - величезне плоскогір'я зі скелястими гребенями. Річна кількість опадів не перевищує отут 300 мм і випадають в основному взимку у вигляді снігу. Середня температура самого теплого місяця 30˚С, а самого холодного 5˚С, нерідко вона падає нижче нуля. На величезних лавових просторах, відкритих сонцю й піщаним бурям, на вигорілих схилах пагорбів, серед хирлявих чагарників і сухих трав виростають численні види кактусів.

2-й учень. Найбільш несприятливі кліматичні умови для рослинності зложилися в пустелі Сонора, у західній частині якої річна норма опадів не перевищує 60 мм. Випадають опади наприкінці літа або восени. У жарку пору року єдиним джерелом вологи для кактусів є роса. На сході, ближче до гір, річна кількість опадів становить близько 400 мм. Середня температура липня 30С, взимку температура рідко опускається нижче нуля. Ґрунт піщана з невеликою домішкою вулканічних порід. Рослинність представлена головним чином велетнями світу кактусів - карнегії гігантської. Її 200-літні екземпляри з канделябровидними стеблами відрізняються величезними розмірами й витривалістю, продовжуючи рости, цвісти й плодоносити навіть у роки повної посухи

3-й учень. Велетенські канделябри ферокактусів ні на що інше у світі не схожі. Вигляд їх особливий, ні з чим не зрівняний і незабутній. Дивовижна різноманітність їхніх форм і розмірів. Товстелезні ребристі стовбури, які поступово звужуються догори. Від їх у різні боки під різними кутами відходять вузькі коліна. Поруч, ніби літери велетенські абетки, розставленої прямо на землі, височать кактуси ті у формі літери Ш ті ДО, ті Г. Неймовірна плутанина багатогранних стовбурів, які утворюють суцільні, непрохідні зарості. Стовбури кактусів у цій місцевості мають значну механічну міцність. Їм необхідно протистояти сильним поривам вітру. У цьому кактусам допомагають міцні й чіпкі корені, що широко розкинулись під землею, немов щупальці спрута. Під товстою шкірою стовбура, захищеною зверху тоненькою восковою плівкою, надійно вкрита від випаровування соковита, м'яка тканина. Її клітини містять багато вологи. Подібна будова дає можливість кактусам зберігати всередині собі значний запас вологи протягом досить тривалого години.

4-й учень. На околицях міста Керетаро є так звані Сади кактусів. Ця зібрана художником Шмоллем колекція, у якій представлене переважна більшість мексиканських кактусів, перебуває під охороною держави.

5-й учень. У гірському басейні Оахака, розташованому на висоті 1700 метрів над рівнем моря й пересіченому виходами вапняних хребтів Південної С’єри-Мадре, ростуть ліси з деревоподібних цереусів.

1-й учень. На мандрівників цереуси справляють надзвичайне враження. І.Ільф і Є.Петров так описали кактуси: “Цілий ліс кактусів стримів з піску обабіч дороги. Кактуси були здорові, ніби яблуні. Їхнє гілля таке ж товсте, як і стовбур, здавалося покаліченим тортурами, схожим на обрублені до ліктя, розчепірені руки. Кактуси росли групами та поодинці й схожі були на збільшені в тисячу разів і поставлені сторчма огірки. Вони вкриті жолобками. Як корінфські колони, і волосками, як мавпячі лапи. У них є придатки, короткі, товсті. Ці придатки справляють надзвичайне враження. Одні кактуси моляться, звівши руки до неба, другі обіймаються, треті бавлять дітей. А деякі просто стоять у гордовитому спокої, зверхньо поглядаючи на проїжджих.”

2-й учень. Кактусові зарослі мають фантастичний вигляд: стовбури цереусів схожі на чудовиськ, що стоять дибки. Вони вкриті колючками, ніби лускою.. Здається, що ці чудовиська ось-ось заворушаться, схоплять и роздеруть своїми страшними пазурами. Пробираючись серед кактусів уночі, при місячному світлі, відчуваєш, що потрапив у царство страхіть. У старих цереусів висохла деревина біла й наскрізна, а довгі пасма розвіваються на вітрі. Вони височать немов гігантські привиди.

3-й учень. У штаті Каліфорнія більшість кактусів виростає в пустелі Мохаве, де клімат суворий, малопридатний для вегетації. Повітря надзвичайно сухе, поверхня землі сильно розжарюється, зовсім втрачаючи вологу. Майже вся річна норма опадів випадає в зимовий період не перевищує 200-250 мм, а місцями 100 мм. Середня температура липня понад 30˚С, причому в денну годину вона піднімається до 54-50˚С, при цьому перепади добових норм досягають 30 градусів. Середня температура січня 8˚С, іноді вона падає нижче нуля. Тут широко поширені ехіноцереуси, корі фанті, склерокактуси, ехіномастуси.

4-й учень. У штаті Арізона найбільші місцеперебування кактусів перебувають у пустелі Квола - безкрайньому піщаному плато з рідкими виходами кристалічних порід і невисоких пагорбів. Кліматичні особливості цієї місцевості характеризуються нерівномірними опадами, що випадають у вигляді короткочасних злив, і різкими перепадами добових температур. У таких умовах прекрасно розвиваються циліндропунції й коринопунції, які утворюють непрохідні зарості. Величезним скупченням багаторічних екземплярів карнегії гігантської славитися Доліна Сагуаро (місцева назва цих кактусів). У районі виростання численних колоновидних маршалоцереусів, пагони яких нагадують органні сурми, створений Національний заповідник “Орган-пайп-кектес”.

5-й учень. Живі резервуари з водою чи навряд зберегли б свою живильну вологу від пожадливих і спраглих тварин, якби не гострі колючки, які захищають їх від цього. Майже всі кактуси обтикані незліченними колючками, спроможними за одну мить перетворити руки людини в криваві ганчірки, уп'явши в них тисячу гострих шипів. Жодна тварина, крім осла, не намагається напитися з живих джерел. Осел же відбиває колючки копитами передніх ніг і тільки після цього зважується обережно наблизити губи, щоб випити прохолодний сік.

1-учень. Найбільш видова розманітність кактусових спостерігається в штаті Техас. Клімат отут субтропічний. Літо жарке, зима м'яка й суха. Кількість опадів зменшується в напрямку зі сходу (близько 200 мм у рік) на захід (80 мм у рік). Середня температура січня 10˚С, липня 28˚С. У горах Біг-Бенд на території Національного заповідника налічується більше 60 видів кактусів, серед яких у першу чергу слід зазначити тілокактуси, а також зникаючі в природі гландулікактуси й резоокактуси, лофофора.

2-й учень. Кактуси, що тут ростуть вражають людину розмірами й різноманітністю форм. Ребристі кулі півтора метра заввишки и два з половиною метри в обхваті лежать на жовтому піску, як величезні дині або зелені їжаки, що виставили свої довгі голки. Недарма їх називають їжаковими кактусами, або ехінокактусами і ехінопсисами.

3-й учень. Деякі кактуси густо вкриті довгими жовтими та червонястими колючками и здалека схожі на птахів та звірів, що сидять. Зустрічаються групи величезних колючок волохатих куль, ніби купи каміння. Поряд з гігантськими кулями ростуть у піску кактуси-карлики – дрібні колючі кульки. Якщо такі кактуси попадають між пальці лап шакалів та собак, вони примушують їх скиглячи гасати по пустелі.

Ведуча. Неймовірно. Ніколи не могла побувати, що зустріч із вами, шановні друзі, буде така цікава.

3-й учень. Декілька слів ми б хотіли розповісти і про кактуси, що заселяють Південну Америку. Ареалами кактусів Південної Америки є три основні для цього материка географічні формації - савани, пустелі (прибережні, низкогірні й високогірні) і вічнозелені дощові ліси.

2-й учень. У саванах, що відрізняються посушливим кліматом, кількість опадів улітку (у лютому) становить 400 мм, узимку (у червні - серпні) - близько 120 мм. Середня температура лютого 34˚С, серпня 15˚С. Кактуси поширені головним чином у венесуельських і бразильсько-уругвайських саванах, де виростають зі злаками, бобовими.

3-й учень. Найбільші місцеперебування кактусів перебувають у передгір'ях Південно-Американських Кордильєр, особливо в районі Північно-Аргентинських і Південно-Болівійських Анд.

4-й учень. У Перу вузька смуга прибережних пустель, так звана Коста, складається з піщаних пагорбів і дюн, витягнутих уздовж узбережжя Тихого океану, характерною особливістю клімату цих областей є утворення туманів - “гаруа”, найбільш сильних у зимові місяці. Маси теплого повітря, що надходять із океану, конденсуються й утворять на висоті 600-1000 м над рівнем моря так звані “хмарні сади”. Отут місяцями тримається похмура погода при повній відсутності дощів. Однак відносна вологість повітря може підвищуватися до 90-98%, і за рахунок водяного пиляння, що мрячить, забезпечується поверхневе зволоження ґрунту. У таких умовах виростають деякі види милі, стебла яких ті засипаються піском, ті оголюються вітрами до кореневої системи. Тільки в дельтах рік, поблизу океану, можна зустріти зарості трихоцереусів і іслаїв.

5-й учень. Прибережні пустелі Чилі ще більш суворі. Уздовж границь пустелі Атаками, що представляє собою майже позбавлене життя лавове плато, серед жалюгідних чагарників зустрічаються неочиленії, іслаї й евліхніі, які часто гинуть, але продовжують довго зберігатися в сухому виді. Південніше пустелі Атакама клімат більше сприятливий для розвитку рослинності. Отут утворилися дійсні ліси із трихоцереусів, є великі колонії горидокактусів.

1-й учень. Низькогірські пустелі, названі ще скелястими, найбільш багаті кактусами. У Перу ці пустелі, розташовані на висоті 700-2400 м над рівнем моря, відрізняються мізерно малою кількістю річних опадів (10-30 мм), що випадають у літній період. Узимку єдиним джерелом вологи є тумани й роси, що проникають сюди з узбережжя й випаровуються з першими променями сонця. Отут в умовах високої денної температури, штормових вітрів і крайнього дефіциту вологи переважають потужні колоновидні кактуси із сильно розвитий кореневою системою, здатної міцно вростати в щебенисті осипові гір і пористі ґрунти з уламкових порід і вулканічного попелу.

2-учень. Для високогірних пустель Анд типові різкі контрасти температур, як сезонних, так і добових, перепади яких досягають 20-40 градусів. Узимку нерідкі нічні морози до -15˚С. Річна кількість опадів становить 450-800 мм. Кактуси, що виростають на висоті більше 3000 м над рівнем моря, постійно витримують уночі низькі температури, супроводжувані зледенінням від вологих пронизуючих вітрів, а в денний година - жару. У Перу це матукані, міло, коріокактуси, ороі. Деякі види ороі перебувають на висоті 4200 м над рівнем моря. На озері Тітікака в Південній Америці на узліссях росте дивовижний кактус, із стеблом і справжнім листям. Коричнюватий стовбур цього кактуса, вкритий колючками, схожий на дерево. Листя на ньому, блискуче й м’ясисте , періодично опадає під час засухи. Цей кактус називається пейрескія.

3-й учень. На крайньому півдні Аргентини розташована Патагонія - величезне плоскогір'я, порізане глибокими каньйонами. Опади в кількості до 500 мм у рік випадають отут в основному в зимові місяці у вигляді снігу, що не тане протягом тривалого години. У цій місцевості немає різких перепадів добових температур. Однак клімат суворий і для розвитку рослинності. Особливо несприятливий вплив на кліматичні умови Патагонії роблять майже постійні холодні штормові вітри, що проникають далеко в глиб материка. На цьому плоскогір'ї серед мохів і лишайників виростають головним чином опунції, що утворюють надзвичайно щільні скупчення, здатні протистояти несприятливим впливам навколишнього середовища.

Ведуча. Хотілося б, щоб ви детальніше розповіли про цей вид кактусів.

4-й учень. Із великим задоволенням. Опунції мають форму круглих плескатих колючих коржиків, розміром півметра, які виростають один з одного в різних напрямках. Квіти опунції мають дуже цікавий пристрій, що прислуговується комахам для перенесення пилку. Усередині великої квітки, між золотаво-жовтими нитками тичинок, конусом височить маточка з товстою приймочкою. Комаха сідає на маточку й намагається дістати мед із ямки біля основи пелюсток квітки. Вона злегка торкається ниток тичинок, і ті, звиваючись гвинтом, раптом б’ють по комашці мішечками з пилком. Один за одним падають удари, і комаху зусібіч обліплює квітковий пилок. Переносячи його на іншу квітку, комаха сприяє перехресному запиленню.

Ведуча. Шановні затоки кактусів! Скажіть, будь ласка, як людина використовує рослину?

5-й учень. На американському континенті кактус не тільки невід'ємна приналежність пейзажу, а і й досить корисна рослина. Кактуси-цереуси використають як будівельний матеріал. Огорожі й забори із цереусів, що мають більші колючки, широко поширені в Мексиці й у багатьох країнах Центральної й Південної Америки. Огорожі зустрічаються не тільки в селах або біля будинків бідняків. Розкішні будинки й особняки сучасної архітектури найчастіше відокремлює від тротуару частокіл з величезних, у два-три людських ростів могутніх цереусів.

1-й учень. Деревину великих старих цереусів, з якому вивітрилася суха м'якоть і шкірочка, застосовують як легкий і міцний будівельний матеріал для стовпів, балок, крівлі при будівлі жител. Деревина більше дрібних кактусів служить для місцевих кустарів сировиною. З деревини кактусів виготовляють гарні сувенірні вироби, розкуповуються охоче туристами.

2-й учень. У хащах кактусів пустелі Техаса, Арізони, Мексики мандрівників не страшить спрага - бич безводних земель. Адже добратися до м'якоті кактуса - однаково що з'їсти кавун або огірок. Рослина у своїх тканинах містить від 75 до 90 відсотків води.

3-й учень. Безліч видів кактусів дають плоди настільки великі, соковиті й ароматні, що їх місцеві жителі збирають і продають на ринках. Їх їдять сирими, варять із їх варення, желе, компоти, кладуть для цвіту й аромату у вино, а незрілі гасять із м'ясом у вигляді рагу. Деякі кактуси у вареному або печеному виді - улюблена страва в Болівії й Парагваю. Певні види мелокактуса й еінокактуса їдять зацукрованими. Стебла очищають від колючок і шкірки, ріжуть на скиби й варять у сиропі з цукру із тростини.

4-й учень. У деяких місцях Мексики опунції, очищені від колючок і порубані на шматочки, застосовують для корму корів, щоб підвищити удої. Із м’якуша

плодів опунції виготовляють пастилу, а з соку – сироп, патоку й вино. Стиглі плоди сушать, а зелені варять, іноді з м’ясом . З висушених плодів печуть кекси, що мають смак меду. Молоді плескаті стебла опунції мексиканці варять, печуть у попелі, підсмажують і їдять, як їдять кабачки. Їх солять і консервують, як огірки. Пластини кактуса опунції застосовують замість грілок та зігрівальних компресів. Слизиста речовина цих рослин іде на закріплення фарби, на крохмалення тканин та виготовлення непромокальної тканини. А волокно опунції – добрий матеріал для паперу вищої якості, що йде на грошові знаки.

5-й учень. Ви можливо не повірите, але плоди деяких видів цереусів мають різний смак: суниць, агрусу, апельсинів. Волоски одного із кактусів – мамілярії – використовують як волокно.

Ведуча. Ви хочете сказати, що місцеві жителі пустель сьогодні не зможуть прожити без кактусів і дня?

1-й ведучий. Так, звичайно. Я хочу сказати більше. Справа в тому, що недавно в Америці провели дослід і вияснили, що двадцять видів кактусів - це прекрасні антибіотики. Приміром, лофофора зупиняє кровотечі. Її застосовують також при лікуванні кишкових і шкірних захворювань, при грипі й запаленні легенів. У Перу й Болівії лікарі відібрали двадцять видів кактусів і лікують ними ракові пухлини...

Ведуча. Який вид кактусу ацтеки називають «тіло Господнє»?

2-й учень. Кактус лофофору. Він містить порядку тридцяти алкалоїдів, завдяки яким люди впадають у милостиве подібне тому, що буває в результаті впливу наркотиків.

Рецепт готування зілля дуже простий. Беруть верхню частину кактуса, сушать, потім ріжуть і розтирають у порошок, що застосовують під час ритуальних церемоній. Досить години, щоб зілля проникнуло в кров. Із цим кактусом зв'язаний ряд марновірств і цікавих звичаїв. Наприклад, наткнувшись на лофофору, з нею обов'язково потрібно привітатися, щоб вона не образилася й не помстилася згодом яким-небудь лихом.

3-й учень. Вважається, що лофофора не дається в руки людині з нечистою совістю й неспокійною душею. Він просто її не побачить. Справді, цей кактус дуже важко помітити серед каменів, де він росте.

Під час іспанського панування на лофофору жорстко ополчилася католицька церква. Вживання настойки з кактуса було прилічено до смертних гріхів і каралося спаленням на багатті. Споживання кактуса прирівнювалося до гріха, рівному людожерству.

4-й учень. Зараз в Америці лофофора оголошена персоною нон ґрата. Її не можна збирати, купувати, сіяти й мати у своїй колекції.

Ведуча. Мені дуже подобається квітка кактуса. У своїй розповіді ніхто з вас не зупинився на квітах цієї рослини.

5-й учень. Цю тему ми залишили на послідок. Візьмемо, наприклад, кактус під назвою цереус. Кактуси наче не потребують ні грунту, ні води, вони немов дратують опаленого спекою мандрівника своєю соковитою сіруватою зеленню. Вони роблять тисячу заворотів довкола стежки, яка здається відкритою і так вабить до себе, ніби хоче заманити подорожного в тупик, у колючий мішок. Звиваючись на жовтому піску й немов виповзаючи з розколин каміння й тріщин пересохлого грунту, ростуть змієподібні кактуси. Довгі, покривлені, колючі. І цей потворний, схожий на колючу змію кактус зацвітає.

1-й учень. Його квітка – одна з найкрасивіших у світі. Але цвіте змієподібний цереус тільки вночі. Серед нічної темряви розкривається велика біло-золотава сяюча зірка. Квітка ніби велика тарілка, близько двадцяти п’яти сантиметрів діаметром. Вона складається з сімдесяти п’яти золотавих лусочок, розміщених по спіралі, и з шестисот тендітних, майже прозорих тичинок.

На чорному оксамиті ночі квіти блищать, як зорі, котрі впали з неба, і поширюють ніжні пахощі, схожі на запах ванілі. Змієподібний кактус цвіте з десятої години вечора до третьої години ночі. Рано-вранці можна побачити чудову квітку зів’ялою на зігнутому колючому стеблі. Недаремно цей кактус названо “принцеса ночі”.

2-й учень. Інші види кактусів теж мають гарні квіти жовтого або, здебільшого, червоного кольору. Вони розквітають уже не вночі, а вдень. Вночі червні квіти непомітні для комах.

Кактус епіфілюм з невеликими плескатими стебельцями, що складаються з окремих висячих члеників, дуже схожих на листочки, є жителем вологих тропічних лісів Бразилії.

Цей маленький кактус – епіфіт, себто той, що росте на інших рослинах, здебільшого на гілках та стовбурах високих дерев у вологих лісах. Його пласкі членисті стебельця легко відламуються і, падаючи на стовбур дерева або землю, проростають. Утворюється нова рослина. Епіфілюм буває рясно вкритий яскраво-червоними квітами, їхні пуп’янки схожі на пташок, що летять, витягнувши шийки.

3-й учень. Не зовнішня краса кактусів приваблює людину. Краса, прихована від ока, розкривається перед людиною при вивченні кактусів. Незвичайна стійкість і витривалість рослини, багатство форм і можливість найширшого використання її – все це викликає великий інтерес.

Ведуча. Добігає до кінця наша передача. Я дякую усім учасникам нашої програми за цікаву, змістовну інформацію про короля пустелі. Я впевнена, що після цієї зустрічі телеглядачі будуть з більшою шаною відноситися до колючих «їжачків».

Свято вулиці

Краєзнавчий захід

Мета: виховувати дбайливе ставлення до природи; виховувати любов до свого села, повагу до людей; шанувати історію свого населеного пункту.

1-а дівчинка. Село Сенча, моє село,

Село було, село жило,

Село кохалось і раділо,

Але померло, наче тіло

2-а дівчинка. Потім воскресло, відродилось,

У новім тілі відновилось,

Боролось, мріяло, плекало

І завжди кращого чекало.

1-й хлопчик. Сенча, Сенча, село моє

Люблю я все, що в ньому є,

Але звідкіль воно пішло

Село Сенча, моє село? (звучить пісня «Моє село» слова і музика Наталії Захарової)

Ведуча. Сенча...Синець... Скільки ж тобі років, рідне наше село? Під назвою Синець село вперше згадується в «Начальной летописи» ХІІ століття. А в російському географічному описі «Книге большому чертежу» ХVІІ столітті Сенча згадується як місто, в якому проживало 1 тисяча чоловік, з них половину становили ремісники і купці. Серед купців були досить багаті, які торгували не тільки на місцях, але і на віддвлених ринках.

Ведучий. Вже на початку ХІХ ст. В селі щороку відбувалося по три ярмарки, а у 1863 році – 5

ярмарок і щодня базари. Торгували хлібом, худобою, горілкою. На той час в селі

проживало близько 3 тисячі чоловік. Село росло. Збільшувалося кількість вулиць.

2-й хлопчик. Найдовша вулиця села

Й паралель ріка – Сула.

Найдовша вулиця в Сенчі,

Початок вдень – кінець вночі.

1-а дівчинка. Одвічна паралель вишнева:

Сула – і вулиця Жовтнева.

Яка ж вона колись була,

Козацька слава? Звалась як?

2-а дівчинка. Хто жив тут, маляр, тесляр, дяк?

Як будували в ній садибу?

Яка вона колись була?

Найдовша вулиця села?

Ведуча. Вулиця славилася гончарством. Гончарі виробляли макітри, миски, бочонки, ендоли, тази, форми для випічки хліба. Гончар трудився над цими виробами разом з родиною. Найзаможнішим гончарем був Григорій Бакута. В Сенчі жили майстри і по виготовленню фасонного взуття. Це взуття користувалося великим попитом на місцевому ринку.

Ведучий. Селяни цінували і майстрів по дереву, чинбарів, ковалів. Але на передодні першої

світової війни ремісниче і кустарне виробництво в Сенчі помітно занепадає.

1-й хлопчик. Стара будівля – хлам чи храм?

Яке дать значення словам?

Старі двори – цвіте каміння?

Чи виховання покоління?

2-й хлопчик. Жовтнева вулиця, Сенча,

Стара бабуся й дитинча.

Смішний, цікавий діалог, -

А любо глянуть на обох.

1-а дівчинка. Ще б гомоніли, та додому

Пора малому і старому.

Дитя в будівлю йшло багату

Бабуся ж у свою стареньку хату.

2-а дівчинка. Контраст, мінорність, резонанс,

Але і тут і там є шанс.

Згадаймо, що нове бере

Давно загублене старе.

1-й хлопчик. Стара будівля на Жовтневій

У потолоці березневій

Зі слів нічного ліхтаря

Ця хата бачила царя.

2-й хлопчик. В ній кожна дощечка волала.

Як поряд церква догорала;

Від болю гнулись сволочки,

Коли ввійшли чужих полки.

1-а дівчинка. А ще, - ліхтар розповідав, -

«в ній хтось важливий ночував.

Могла й сама розповісти,

Але її хотять знести».

2-а дівчинка. То хлам чи храм це на Жовтневій

У потолоці березневій?

Старі двори – цвіле каміння?

Чи виховання покоління?

Ведуча. Основними матеріалами для будівництва хат вулиці були дерево, очерет, глина, солома.

Місце для хати вибирали дуже ретельно. Ранньої весни відшукували таке місце, яке найшвидше звільнялось від снігу й просохло. При цьому пам’ятали: якщо там стояла вже колись хата,будувати нової на цьому місці без перепланування не слід. А коли там стояла ата й згоріла від блискавки, то на такому місці взагалі будуватись не можна. Ще не так давно можна було почути: «Це хата валькована, а це саманна, а там стоїть рублена» сьогодні ж будинки побудовані в основному із цегли: білої або червоної.

Ведучий. Коли місце для хати було обрано, а матеріали для будівництва заготовлені, кликали родичів, сусідів, знайомих на закладини нової хати. Будувати хату починали в «легкий день» - не в понеділок, суботу і не в дні пам’яті святих мучеників за церковним календарем. Усі гуртом піднімали й укладали сволок, на який спирається вся стеля, тому від міцності сволока залежить міцність всієї будівлі, її довговічність. До сволока взагалі відносились дуже шанобливо, його вважали

оберегом оселі від бід і нещасть. На ньому часто врізали дату закладин хати, кому вона належить, прізвище головного майстра. Під сволок клали хліб з сіллю, дрібну монету на багатство, а жмут

вовни – щоб хата була завжди сухою і теплою. Сьогодні на Жовтневій побудовано 125 будинків.

1-й хлопчик. Хата моя, біла хата,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і м’ята,

Мальви цвітуть край вікна.

2-й хлопчик. Хата моя, біла хата,

Казко тепла й доброти.

Стежка від тебе хрещата

В’ється в далекі світи.

Ведуча. Старенькі хати вулиці… Скільки ж вас? І який вам вік?

Ведучий. Як боляче дивитися на пусті будинки! А їх налічується аж 11.

Старенькі померли, а діти та внуки розлетілися по світу. Стоїть самотньо, похилившись і чекає

своєї гибелі.

1-а дівчинка Людина це подоба Бога,

Та всякому своя дорога.

І всякому усе в свій строк;

Кому вінець – кому вінок.

Ведуча. Приємно іти по вулиці і бачити як вирує життя, чути дитячий сміх, тиху бабусину пісню (звучить народна пісня)

2-а дівчинка Сенчани люди особливі:

Це гордяки волелюбиві,

Це трударі, це творчі люди.

А в тім, це люди, як і всюди.

Ведучий. Сьогодні на нашій вулиці проживає 320 чоловік.

Везуча. Все найкраще, що є на землі, починається з сім’ї. Без неї, як без природи, людство обійтися

не може. На нашій Жовтневій вулиці проживає 114 сімей. Різні вони за чисельністю, складом.

Ведучий. Родина виступає як найперше соціальне мікросередовище, в якому розвивається й виховується людина з моменту її народження. Мамина ласка, бабусина доброта, дідусева мудрість, татова наука, тепло хатнього затишку в колі рідних на все життя залишаються глибокий слід у душі та серці кожної людини.

Ведуча. Але особливу увагу хочеться сказати про маму. Мама… Вимовляєш це рідне до болю слово, і переді мою постає образ її, єдиної, наймудрішої, найсвятішої…І де знайти ті слова, якими можна

було б виразити свою безкінечну любов до матері?

Твої руки пахнуть хлібом і чебрецем, матіолою і серпанковими вечорами. Твої очі нагадують чисті озерця, в яких така прозорість, глибина і ніжність, що видно всю твою душу і всю твою вічність.

Ведучий. Вклонімося низько і нашим бабусям. Скільки всього їм прийшлося пережити: і голодомор, і війну, і розруху. Але вони вистояли. І тільки зморшки на обличчі та руки мозолясті говорять про самовідданість і невсипущу працю. Їхніми долонями надоєні тисячі літрів молока, їхніми руками прополені сотні гектар землі. (звучить пісня «Мамина вишня»)

Ведуча. Тати наші і дідусі! Вашими мозолями були побудовані будинки вулиці посаджені сади. Ви і столяри, і землероби, ви і ковалі, і водії. Ви майстри на всі руки! Ваші руки робочі – золоті!

Разом. Ми гордимося вами, жителі Жовтневої вулиці! (звучить пісня)

Іноземці на нашому столі

Географічно-розважальна програма

Вечоріло… втомлені біготнею дітвора відпочивала під яблунькою і раптом почули голоси, що долинали з грядок.

Овочі перед сном вели бесіду.

Синьйор Помідор розповідав про сонячну країну Італію, де він залишив своїх вірних друзів – герцога Лимона та маркіза Помаранчева. Від товстуна-балакуна Гарбуза всі дізналися, що він, а також Кавун і Диня, зовсім не овочі, як вважають деякі люди, а … ягоди.

«А ви знаєте хто я» - тихенько запитала кукурудза – « Мене в далекій Америці називають Маїс!». «А для вас я кукурудза!».

«А я серед вас мабуть найстаріша» - проговорила величезна Капустина – «Тому слухайтесь мене в усьому. Я всім вам дам слушну пораду. Пізно вже. Будемо відпочивати».

Здивовані діти тихесенько попрямували до садиби.

«Треба розібратися зі своїми овочами», - вирішили вони, - Хто вони і звідки?» Діти хутко розподілили хто чим займається і розбіглися по домівках.

Пройшло декілька днів. Пошукова робота підходила до завершення. Багато незвичайного, захоплюючого дізналися діти.

І коли вони разом зібралися, то зрозуміли, що…

Дівчинка. Шановні друзі! Ми вирішили свою пошукову роботу про овочі, які ростуть у нас на городі, або рослини, які наші мами використовують для приготування страв, назвати «Іноземці на нашому столі».

Хлопчик - помідор. Зверніть увагу на ці чудові овочі і фрукти, які ми принесли на свято. Про багато з них ми і хочемо сьогодні вам розповісти. Кожний з нас вибрав для себе свого героя. Я- Помідор.

Моя батьківщина – далека Південна Америка. Місцеві народи інки та ацтеки називали мене «томатль», тобто «велика ягода». Коли я потрапив до Італії, тут мене почали називати «помідоро» - «золоте яблук». У Франції мене охрестили «яблуком кохання». Спочатку мене їсти боялися, вважали отруйним. За допомогою томатів повар першого президента США Джорджа Вашингтона намагався його отруїти. Він приготував м'ясо з томатною підливою. Але президент не зазнав ніякої шкоди. Не сприймали томати як їстівний овоч досить довго. Першими помідори наважилися включити до раціону італійці. І ніхто не отруївся. Одного разу поважні гості з Риму привезли заморський продукт до Росії. Тут томати протягом певного часу були відомі як «псинки», «скажені ягоди» та»гріховні плоди». Трохи згодом прижився я і в Україні Мої прапрародичі зустрічаються ще до цих пір в Перу, Еквадорі, Мексиці. Це невисокі кущик з дрібними червоними плодами.

Дівчинка - капуста. Батьківщина моя – Піренейський півострів. Там, де тепер країна Іспанія. Римляни за формою плода назвали мене «капут», що латиною означає «голова». У нас це слово перетворилося на… «капусту».

З давніх-давен люди оцінили смакові, поживні й цілющі якості капусти. вважалося, що вона містить усі сім благ – гаряче і холодне, сухе й вологе, солодке і гірке, а також гостре. Лікарі радили давати капустяний сік дітям, аби ті швидко виростали, радили вживати цілющу капусту при запаленнях та свіжих ранах. Скільки чудових видів капусти на світі! Але у нас чомусь в основному споживають винятково білокачанну. А яка смачна і корисна цвітна капуста або брюссельська. Брюссельська – чемпіон серед капуст за вмістом білків і вітамінів. Дуже смачна й кольрабі – сира чи відварена. А ще я можу бути і декоративною. Тоді мене з пишним кучерявим листям можна побачити на клумбах. Адже краса потрібна не менше, ніж їжа. Мене почали споживати за шість століть до нашої ери. Особливо широко вирощували мене в Єгипті. Нашим предкам я також була до вподоби. Великий математик і філософ Піфагор не тільки прославляв капусту у своїх наукових трактатах, але й успішно виводив нові її сорти.

Хлопчик - буряк. Буряк родом із Середземномор’я. у ХІV – ХV сторіччях буряку завезли в Україну. Від буряка-родоначальника пішли інші види буряків – буряк столовий, з якого варять ваші мами борщ і роблять багато салатів, буряк цукровий і буряк кормовий. У 1747 році німецький хімік Маркграф знайшов у білому буряку цукор і відтоді в Європі почали із білого буряка виробляти цукор.

Дівчинка - кукурудза. Я із королівства Зеа Маїса. Таку назву мені дав шведський природознавець Карл Лінней. Свою другу назву - «кукурудза» - я одержала значно пізніше, вже на Європейському континенті. Моряки, що прибули з Христофором Колумбом до Нового світу, були вражені коли вперше мене побачили. З неприхованим подивом вони дивились на екзотичну рослину з високими стеблами і качанами, що їх вирощували на своїх полях індіанці. Адже в їхніх заростях можна було заблукати! Вирощування маїсу супроводжувалося численними обрядами. Щороку в храмі сонця проводився танець сіячів маїсу.

Ведуча. На честь маїсу індіанці влаштовували бучні свята. Вони наряджали найвище і найкраще стебло в жіноче вбрання і розігрували цілу виставу, жінка-маїс приносили в жертву її покровителю – духу Сараммама. Задобрюючи його урочистими гімнами. Інші племена індіанців, коли надходила пора сіяти маїс, розпалювала вогнища, на яких спалювали все старе: залишки торішнього врожаю, зношений одяг, стоптане взуття, поламане начиння. На цей час припинялися навіть війни між племенами, забувалися сварки. Наприкінці свята ці багаття гасили, а нові запалювали – на честь майбутнього врожаю.

Дівчинка – кукурудза. А скільки казок, міфів, легенд чули іспанці про мене. Одна з них розповідає про те, як з’явилася я на тій землі. Якось боги вирішили розподілити між людьми землі багатства. Ацтеки та майя попросили у них скромний дарунок – качан кукурудзи із золотистими зернами, наче налитими сонцем. Від щирого серця подякували богам індіанці. Вони знали, що тепер володіють безцінним скарбом. Більш їм не загрожуватиме голод, ситою буде й їхня худоба, і птиця.

Ведучий. Кукурудза для індіанців стала хлібом. Як високо цінували її, шанували, свідчать такі факти. Свого бога родючості, дощу й урожаю Тлалока індіанці зображали обов’язково із качаном кукурудзи в руках. Індіанці з кукурудзи готували чимало страв. Причому використовували не лише зерно, а й пилок. З нього варили суп, начиняли ним паляниці, із молодих стебел одержували солодкуватий сироп. Зерна їли вареними, а товчені йшли на кашу.

Ведуча. На іспанській землі кукурудза дала рясні врожаї, і невдовзі селяни не могли нарадуватися цій рослині, що стала їхньою годувальницею. У південних районах нашої країни посіви кукурудзи з’явилися наприкінці ХVІІІ.

Сьогодні із кукурудзи одержують олію, крохмаль, який переробляють на спирт. Із стрижнів кукурудзяних качанів навчились виготовляти навіть пластмасу й штучні нитки – нейлон.

Ведучий. Що це за чудова маленька квітка, на яку так охоче сідають бджоли? Вона зовсім невеличка на зріст. Сидить на червоних стеблах і має брунатні тверді зернятка?

Дівчинка – гречка. Ти мене не пізнаєш? Я – гречка. Батьківщина моя – далека Індія. Я росла високо в горах Гімалаях.

Ведучий. З часом її перенесли в родючі долини. І слава по чудову круп’яну рослину швидко ширилася по всьому світу. Купці, побувавши в Індії, везли з собою на батьківщину її зерна.

Дівчинка – гречка. Називали мене по різному: була я і «чорним рисом», і «чорною пшеницею», хоч ні з рисом, ні з пшеницею я не маю нічого спільного. Пізніше нарекли мене «грецькою травою», гречкою, бо було відомо, що «примандрувала» я з півдня, а все південне називали «грецьким».

Ведуча. Чому вона завоювала такі значні території? Чому про неї з повагою говорить і вчений, і агроном, і лікар, і пасічник?

Ведучий. Природа щедро наділила цю рослину багатьма корисними речовинами, необхідними людському організмові. В її зернах 10% білка, 70% крохмалю, 2-3% жиру, а також фосфор, залізо, мідь. Гречана каша дієтична, тому лікаря радять нею годувати дітей. А який смачний мед дає ця тендітна квітка з п’янкими пахощами!

Дівчинка – цибулинка і хлопчик – часник. (разом) А ми як братик і сестричка. Ми відомі ще з сивої давнини, нас знаходили в гробницях фараонів.

Дівчинка – цибулинка. Я – цибулинка. Римські легіонери обов’язково з’їдали одну цибулину щодня, аби запобігти хворобам. А в середньовіччі цибулі приписували властивість оберігати від стріл та списів. Тому рицарі носили на грудях цибулини як талісман. У багатьох народів цибуля була не тільки овочем, а ще й лікарським засобом. Сучасна наука підтвердила її корисність. Достатньо протягом трьох хвилин пожувати цибулю, щоб знищити у роті всі бактерії.

Хлопчик – часник. Я – часник. У Тибеті часник був одним з основних компонентів еліксиру безсмертя. Батьківщиною часнику є степи Середньої Азії. Людина використовує його більше ніж 5000 років тому. В стародавній Греції і Римі часник використовували в жертвоприношенні. Піфагор назвав часник королем всіх прянощів.

Ведучий. Я хотів би зупинитися трішки детальніше ще на деяких пряних рослинах. Наприклад, хрін. Батьківщиною цієї культури є південно-східні області Європи з великою кількістю вологи. Слов’яни використовували хрін з ІХ ст. Але хрін вважали не тільки пряною рослиною, але й дуже небезпечним бур’яном. Якщо дві сусідки сварилися не на життя, а на смерть, одна з них могла помститися: розкидати по ділянці суперниці мілко нарізане кореневище хрону. Рослина така живуча, що навіть з малесенького шматочка виросте. І вивести хрін з городу дуже важко. А ще мені дуже подобається петрушка. Петрушка насправді – кам’яниста селера. Саме так перекладається її назва – «петросіліум» - з латині. На українських городах білі корені з’явилися в ХVІІ столітті, а до того замість них до страв додавали любисток, багатолітню рослину з пряним смаком. До речі, любисток вважали приворотним зіллям.

Ведуча. Якщо вас запитають, чи вирощуєте ви на своєму огороді ліани, можете сміливо відповідати? Так, є трохи…бо всім відомі огірки – справжнісінька індійська ліана, яка на батьківщині оплітає лісові дерева та паркани в селах. В Індії огірки почали вирощували ще три тисячі років тому. І що цікаво, що назва в огірка не індійська, а грецька: «огорос» означає «незрілий». Сьогодні існує багато сортів цієї рослини, що різняться формою і розміром плодів. У Японії та Китаї вивели огірки,, плоди яких сягають півтора метра. Але ми цінуємо маленькі огірочки.

Дівчина – диня. Я солодка родичка огірка – диня. Прийшла я до вас із Середньої Азії у ХІІ ст. Араби вважали мене райським плодом, що принесений на землю архангелом. Найсмачніші дині часто мають не дуже привабливий вигляд. Один із сортів, поширених в Самарканді, зветься «стара діва». Витягнуті плоди наче покриті коростою. Але під цим негарним вбранням ховається соковита духмяна м’якоть.

Ведучий. Скопав я грядку сам-один Та ласував я не один,

В городі біля тину, А вся наша родина.

Хотів зростить багато динь, І всі хвалили, як один,

Зросла ж одна-єдина! Мою єдину диню!

Хлопчик – кавун. Відгадайте загадку. Плід – велика ягода із зеленою або смугастою оболонкою. Так – я кавун. Культурною рослиною я став близько трьох тисяч років тому в Індії. Через Давній Єгипет, Аравію, Палестину, Сирію та Середню Азію я потрапив до Європи, але не в свіжі плоди, а варення зі спеціями. Першим європейцем, який скуштував свіжий кавун, був Девід Лівінгстон, коли подорожував пустелею Калахарі. Колись, у давнину, коли цю пустелю можна було перейти з караванами верблюдів, кавун був джерелом вологи для людей і тварин. Ця пустеля – його батьківщина. До речі, тут ростуть не тільки солодкі, а й гіркі, і навіть отруйні кавуни. Насіння й листя кавуна археологи знаходили в древніх похованнях.

Ведуча. Чому батьківщина багатьох овочів, фруктів та ягід розташована від нас так далеко?

Ведучий. Та просто всі вони теплолюбні жителі півдня. Деякі з них за допомогою вчених-селікціонерів прижилися, призвичаїлися до нашого клімату і стали давати плоди.

Хлопчик-гарбуз. Чому на мене ніхто не звертає аніясінької уваги? Я ж найбільша ягода в світі. Моя вага може становити до 100 кілограм. А знаєте як мене використовують африканські жінки? Ці винахідниці носять воду у видовбаних гарбузах, поставивши їх на голову. А у Середній Азії в гарбузах, схожих на глечики, тримають вино. Полюбляють гарбуз і кулінари. Суп-пюре, каша, котлети, фарш, пудинг, джем, пастила, повидло, бісквіт, тістечка – з гарбуза можна приготувати понад тридцять страв. Якщо ж додати гарбуза до тіста, то воно матиме красивий золотистий колір. А гарбузове насіння! Його люблять і дорослі і діти.

Ведуча. Ми так ніколи і не закінчимо нашу пошукову роботу. Адже овочів, які ми використовуємо дуже багато.

Ведучий. Ти маєш рацію. Але є із цього положення є вихід. Дорогі друзі! (звертається до глядачів у залі) Якщо вам сподобалась наша розповідь і у вас є бажання дізнатися цікаві відомості про інші овочі і навіть фрукти, то чекайте нас.

Ведуча. До скорої зустрічі.

«Весняна царівна»

Конкурсна програма

1 учень Люблю весну, та хто її не любить,

Коли життя цвіте як пишний сад,

І, мов у сні шепочуть листя губи,

І квіти шлють солодкий аромат.

2 учень Люблю весну, коли плюскочуть ріки,

Коли рида од щастя соловей

І розглядає сонце під повіки

У тишині задуманих алей.

3 учень Люблю, коли блукає місяць в травах,

Хатини білить променем своїм,

І п’є тепло ночей ласкавих

А на лугах пливе туманів дим.

Ведуча. Так, дійсно, Весна – це пора, коли прокидаються звірі, розпускаються квіти, трави і дерева. весна – це пора кохання. В людини пробуджуються найкращі почуття. І, звичайно, весна – це свято Матері.

Ведучий Подивіться, які сьогодні гарні наші дівчата, веселі, привабливі. А чи запитували ви коли не будь, то ж з них най, най краща. Ні? А відповіді на це запитання ви ніколи не зможете знайти. Тому що, кожна дівчина з них гарна і найкраща по своєму. Одна, на приклад, краще всіх навчається, інша – гарна господиня, третя – обдарована творча людина, четверта – вміє цінувати дружбу.

Ведуча Отже, ми і хочемо з’ясувати, хто є хто. І пропонуємо нашим дівчатам різноманітні конкурси на отримання корони «Весняної царівни». І наше журі, до складу якого входять…(ведуча поіменно називає склад журі) визначить кому з дівчат присудити це звання.

Ведучий. Кожна дівчина повинна буде проявити себе як розумною так і привабливою, як кмітливою, так і веселою. Словом, трішечки терпіння, і ми скоро про все дізнаємось. Оголошую перший конкурс!

Ведуча Дівчатка повинні будуть показати які вони кмітливі, як вони знають народну мудрість. Адже загадки це і є народна мудрість. Я буду загадувати загадку, а дівчатка повинні їх відгадувати, але треба піднімати руку, журі слідкує хто швидше. За кожну правильну відповідь дівчинка отримує квітку.

Ведучий А в кінці свята ми підрахуємо квіточки, і хто збере найбільший букет той і виграв. І так, почали.

1. Не кінь, а біжить,

не ліс, а шумить (річка)

2. Солоне, а не сіль

Біжить, а не річка

Блищить, а не золото

Коли б відгадати,

То менш його мати (сльоза)

3. Мене не їдять і без мене не їдять (сіль)

4. Очима видно, а в руки не візьмеш (тінь)

5. Що належить вам, але частіше всього ним користуються інші (ім’я)

Ведучий Молодці, дівчатка, добре відгадали загадки. Я думаю, що ми можемо зробити музич ну паузу. Вам дарують хлопці пісню. (хлопці виконують пісню). Шановне журі вам надаємо слово.

Ведуча Продовжуємо конкурсну програму. Другий конкурс називається «Господарочка». Зараз ми з вами дізнаємось хто з дівчат краще допомагає мамі у приготуванні страв.

Ведучий А завдання таке: я буду називати склад продуктів. А ви повинні будете відповісти, що ви зможете з них приготувати, тобто у склад якої страви входять ці продукти. Якщо ви зможете відгадати страву до того як я закінчу, то піднімайте руку. За правильну відповідь ви отримаєте одразу дві квітки. Але якщо ви помилилися, то вибуваєте з гри.

1. Борошно, кефір, яйце, соду погасити оцтом. Начинка може бути картопля, капуста, сир, вишні та інші продукти (Вареники)

2. Буряк, морква, цибуля, картопля, капуста, томати або томатний сік, м'ясо (по можливості). (Борщ)

3. Рис, м'ясо, соус томатний, цибуля, морква, жир. (Плов)

4. Борошно, яйце, молоко, сіль, цукор, олія для жарки. Для начинки – сир, повидло, мак. (Млинці)

5. Варені овочі: буряк, морква, картопля, мариновані огірки, цибуля, олія. (Венигрет)

6. Бульйон, картопля, цибуля, жир для засмажки, крупи. (Суп)

7. Оселедці, варені овочі (картопля, морква, буряк, сира цибуля,), трішки олії і отцю, майонез. (Оселедці під шубою)

8. Вода, картопля, сіль, молоко, масло. (Картопля пюре)

9. Варені овочі: картопля, яйця, ковбаса або м'ясо, мариновані огірки, консервований зелений горошок, цибуля, майонез. (Салат «Олів´є»)

10. Капуста білокачанна, м'ясо, рис, морква, цибуля, томатний соус, жир. (Голубці)

Ведуча Ми бачимо, як дівчата справились із завданням. Слово надаємо журі.

Мами повинні всього навчити своїх доньок, що вони вміють самі. Третій конкурс називається «Улюблена справа мами». Так, мама все встигає і іноді, ми дивуємось, як їй це вдається і приготувати сніданок, обід, вечерю. Піти на роботу, перевірити наші домашні завдання, приділити кожному увагу і при цьому ще бути привабливою, привітною, завжди посміхатися. Шановні мами! Від щирого серця Вам наші вітання і пісня в дарунок. (Виконується пісня)

Ведучий Слово шановному журі.

Ми багато вільно часу витрачаємо на пустощі, а можна використати його собі на користь. А наш відпочинок завжди прикрашає музика. Тим більше, що український народ вміє співати і танцювати, писати музику та складати вірші. Ми проводимо конкурс «Музичний аукціон». У тексті вашої пісні обов’язково повинна згадуватися назва квітки або рослини (дерева, куща, трави).

Ведуча Слово надаємо журі.

Гарно ж як співають дівчата і пісень багато знають, а після приємного відпочинку наступають трудові будні. Для вас – це школа, уроки, домашні завдання. А для наших вчителів – це перевірка зошитів, підготовка і проведення уроків. Я пропоную нашим красуням побувати в ролі вчителя.

Ведучий Цікаво, кому ж журі вручить квіти за цей конкурс? (Журі вручає квіти і пояснює причину такого вибору)

Ведуча Дівчата гарно виконали завдання. І відчули, що це не так просто, бути вчителем. Ми вітаємо наших вчителів, дякуємо їм за працю. Бажаємо вам, шановні вчителі, щастя, здоров’я, терпіння та добробуту. І в подарунок, звичайно, пісня. (Виконується пісня)

Ведучий На світі існує дуже багато різних професій. Але існує професія, яка завжди привертає до себе увагу дівчат. Це актори. Актори кіно і театру, гумору та естради, артисти цирку та ведучі телепередач.

Ведуча. Мабуть, дівчата, ви мрієте стати актрисою. Для цього треба бути дуже артистичною і емоційною людиною. Це означає вміти сміятися, коли хочеться плакати, вміти заплакати, коли вам весело, вміти прожити життя кожного героя, роль якого ти граєш.

Ведучий Але ж, і в реальному житті кожна людина повинна бути трішки актором. А особливо жінка. І сьогодні нашим конкурсанткам необхідно витримати іспит акторської майстерності. Жанр ви можете вибрати самі. (Дівчатка виступають у ролі артистів)

Ведуча Молодці! Справжні акторки! Мені всі дуже сподобались тваринки. Шановне журі, хто ж вам найбільше сподобався?

Ведучий Ми жителі однієї планети, прекрасної планети Земля. Ми всі її діти. А в природі все передбачено, продумано. Яка ж гарна природа навколо нас. (Звучить пісня) Вклонімося матінці-Землі за ту красу і щедрість, які вона нам дарує. За зорі, за вітер, за Сонце. За спів птахів, за шум струмків, за шелест листви, за кумедних звірів і птахів, які вражають своєю непідступністю і красою.

Ведуча Тому шостий конкурс ми назвали «Ці кумедні тварини». Я задаю питання, хто знає відповідь, піднімає руку. Хто перший піднімає, той і відповідає, якщо відповідь правильна – отримує квітку, якщо ні - виходить із гри.

1. Яка найбільша риба мешкає на планеті? (Китова акула)

2. Яка найбільша і небезпечна для людини риба? (Велика біла акула)

3. Як називається морське чудовисько, яке має отруйні щупальці і може кинути виклик навіть кашалоту? (Спрут)

4. Які найбільші тварини живуть на нашій планеті? (Синій кит)

5. назвіть найбільш отруйний гриб. (Біла поганка)

6. Яка сухопутна тварина бігає найшвидше? (Гепард)

7. Рекордсмен по стрибкам у висоту. (Кенгуру)

8. Назвіть тварину – довгожителя. (Африканський слон)

9. Чи правда, що існують летючі миші-вампіри? (Так)

10. Найбільш небезпечні комахи. (Малярійний комар)

11. Яка найбільш довга змія? (Анаконда)

12. Яка найбільш отруйна змія? Кобра індійська і морська змія)

13. Які пташки найменші? (Колібрі)

14. Найбільший водоплаваюча птаха. (Пінгвін)

15. У якої птахи найголосніший голос? (Павлин)

16. У якої птахи найбільші яйця? (Страус)

17. Птаха, яка не хоче виховувати пташенят, а підкидає яйце до інших гнізд? (Зозуля)

18. Назвіть птаха, який може розмовляти людською мовою. (Папуга)

19. Які риби захищаються за допомогою електричних розрядів? (Скат)

20. Які тварини, що мешкають в морі часто рятують людей, які тонуть у воді? (Дельфіни)

Ведучий Молодці дівчатка. А тепер вся наша увага на членів журі. Хто ж отримає на цей раз таку бажану квітку?

Ведуча Оригінальне у нас сьогодні свято. Так багато різних конкурсів. Але чогось не вистачає? Правда?

Ведучий Тому сьомий конкур буде «Український танок». (дівчатка вибирають собі партнера і танцюють танок)

Ведуча Журі, вам слово.

Ведучий Підгодить до завершення конкурс «Весняна царівна». Журі напружено рахують кількість квіточок у букетах конкурсанток. А у нас музична пауза. (Лунає пісня)

Ведуча Слово має голова журі. (Журі оголошують титул кожній учасниці відповідно свого характеру, вмінь та навичок)

Перше місце – Весняна царівна

Другі місця – Міс мрія

Міс Фантазія

Міс привабливість

Міс Ніжність

Міс Впертість

Міс Доброзичливість

Міс Елегантність

Міс Старанність

Міс Глядачських симпатій

(Якщо буде декілька учасниць з однаковою кількістю балів, треба запропонувати ще один конкурс: «Творча постать». Дівчина повинна показати щось особливе на що вона здатна творчо).

Конкурсні програма для старшокласників

Міс Географія

На святково прикрашену сцену актового залу школи виходять два юнаки, яким доручено вести конкурсну програму.

1-й ведучий. Сьогодні вас усіх вітаємо і конкурс наш розпочинаємо.

А тема конкурсу відома.

Всім географія знайома?

2-й ведучий. Сьогодні вам про неї нагадаємо.

Ми не дарма науку цю вивчаємо.

Усі країни, гори і вулкани, моря, річки, озера, океани.

З нас географію повинен кожен знати.

1-й ведучий. Про Всесвіт наш якусь уяву мати.

Недарма вчені голову ламали,

Коли науку цю вони вивчали.

І суперечка все була між ними,

Що круг земний лежить в кита на спині.

А вже пізніше всім Магеллан довів,

Що шар земний навколо сонця ходе.

2-й ведучий. Учені ось таке іще зробили:

Уявно земну кулю поділили.

Меридіани по Землі розбили

Й екватор в шар земний вони втулили.

Не будемо ми більше часу забирати.

Пора нам вечір – конкурс розпочати.

1-й ведучий. Скажу всім: «Не гадайте тут і дивіться в воду.

Бо споконвік наука ця жіночого роду.

Все ж географія вона коштовна й дорога.

2-й ведучий. Цілий світ в собі вміщає.

Вишукані смаки має.

Любить вона екзотичні страви

І країн різних приправи.

А тепер про конкурсанток вам повідомляємо.

1-й ведучий. Кожна дівчина країну різну представляє.

А ще додам, що наші конкурсантки –

Це справжні в географії таланти.

Нам треба за дівчат уболівати,

Щоб з них МІС ГЕОГРАФІЮ обрати.

2-й ведучий. Так хочеться дізнатися хто ж захотів з дівчат прийняти участь в конкурсі?

1-й ведучий. Проблем немає… я запрошую на сцену…(називає по імені учасників конкурсу).

2-й ведучий. Хто ж сьогодні визначить «Міс Географію»? Наше журі.

До складу якого входять…(представляє членів журі).

1-й ведучий. Перше завдання наших конкурсантів – скласти оду «Географія моя ти…» (презентація науки ).

2-й ведучий. Людину створено не для того, щоб вона розглядала дірки на власних шкарпетках, а для того, щоб помічала мокасини на ногах індіанців черроккі чи голі п’яти африканських пігментів.

1-й ведучий. До чого ти ведеш?

2-й ведучий. Я хочу мандрувати світом, відчути подих пустелі, савани, сельви. Побувати в горах, в гостях у Нептуна, дізнатися про життя людей різних країн.

1-й ведучий. Розумію. Сьогодні ми зробимо це заочно, а завтра…

2-й ведучий. Конкурс «Розкажи про себе». (розповідь про країну)

1-й ведучий. Шановне журі, Вам слово. (оцінювання конкурсу «Географія моя ти…»)

2-й ведучий. Кожна країна славиться не тільки традиціями, звичками або архітектурою, але й стравами. Варто лише почути слова: шашлик, спагеті, суші, - і зразу згадуєш країни, де готують такі смачні страви!

1-й ведучий. Вірно! І що це за дівчина, яка не вміє готувати смачненько?

2-й ведучий. Конкурс «Смачненького вам…» (захист приготовленої страви)

1-й ведучий. Надаємо слово шановному журі. (оцінювання конкурсу «Розкажи про себе»).

2-й ведучий. Чимчикував я сьогодні до школи і думав, що б зробити приємне нашим дівчатам – конкурсантам. А то вони щось такі заклопотані. Трішки сумні і втомлені. А хотілося зробити щось приємне. Щось таке, щоб дівчата посміхнулися, очі світилися від задоволення. І вирішив я подарувати…(дістає букетик весняних квітів). Так, ці ніжні весняні квіти я хочу подарувати вам. (підходить до кожної дівчинки і дарить квіти)

1-й ведучий. Ти тільки подивись, що з нашими дівчатами трапилося! Одні зашарілися, інші розквітли як маки в полі від задоволення, в інших посмішка стала ніжні і привітна. Чудасія!

2 -й ведучий. Так, так. Люблять вони квіти. Хотілося б почути про улюблені квіти учасниць. Розпочинаємо конкурс. Дівчина як квітка».

1-й ведучий. Лежав я одного разу на пісочку на березі Гвінейської затоки, грівся на сонечку та й задрімав.

2-й ведучий. (посміхаючись) От фантазія у людини!

1-й ведучий. І снилося мені, що потрапив я на територію незнайомої країни. І дивні там дівчата оточили мене.

2-й ведучий. Що ж дивного було у них?

1-й ведучий. Одяг.

2-й ведучий. А, зрозуміло. Справа в тому, кожний народ має свій традиційний одяг. Давай зараз поговоримо про моду. Надіюсь дівчата нам в цьому допоможуть.

1-й ведучий. Підійшов конкурс «Вона мінлива як погода».

2-й ведучий. Шановне журі, вам слово.

1-й ведучий. Ти мені можеш пояснити, як давно люди навчилися співати, декламувати, танцювати?

2-й ведучий. Танцювати, наприклад давно. Спершу це були танці первісних людей, які раділи впольованій здобичі чи роздобутому вогню. Надалі ритуальні танці охопили майже усі сторони життя стародавніх людей. З часом з’явилися культові, або релігійні танці. Поряд з цим у кожного народу розвивалися свої побутові, фольклорні танці. А чому це тебе цікавить?

1-й ведучий. Мені б хотілося дізнатися про таланти наших дівчат.

2-й ведучий. Та наші дівчата вміють і вірш розповісти майстерно, і заспівати гарно, а танцюють…

1-й ведучий. Нарешті я дочекався конкурсу «Прояви свій талант».

2-й ведучий. Члени журі працюють, а ми поговоримо з усіма дівчатами.

1-й ведучий. Дівчата, перед вами малюнки, на яких зображені звірі і фрукти. Виберіть , що вам найбільш подобається серед звітів і які фрукти вам до смаку.

2-й ведучий. А ми усім присутнім у цьому залі розкриємо характери кожної із вас за допомогою оригінальних тестів. (проводить текст)

2-й ведучий. Заключне слово журі.

1-й ведучий. Перед вами - «Міс Географія»! Вітаємо!

2-й ведучий. Хочу вам сказати, що мені сподобалися всі конкурсанти. Я зрозумів, щоб знати географію мало користуватися підручником і картою.

Шоу «Знавці економіки»

Мета. Підвищувати інтерес учнів до економічної науки, проявляти творчі здібності, навчати пізнавати особливості свого «Я» і виховувати в собі потрібні якості та риси характеру.

На сцену виходять два ведучі.

1-й ведучий Мені сьогодні сказали, що у нас в школі проводиться конкурс

«Міс Економіка».

2-й ведучий (в руках тримає книгу і щось уважно читає) Не чув, не знаю я

нічого.

1-й ведучий Але на це шоу повинні з’явитися дівчата, а я їх не бачу

2-й ведучий І я нікого не бачу.

1-й ведучий Мене завжди дивувало, як дівчатам вдається поєднувати красоту

з розумом.

2-й ведучий Мене це також дивує… (здивовано вдивляється в дівчат,

які виходять на сцену). Оце красунчки!

1-й ведучий Дівчатка! Ви учасники шоу?

Дівчата (разом) Так.

2-й ведучий Але вас так мало! Тільки двоє.

Дівчата Так.

2-й ведучий Це не буде цікаво. Ще б двох учасників. Було б клас! (на сцену виходять два хлопці, переодягнені в дівчат)

1-й ведучий О…!? Ось і ще двоє!

2-й ведучий Що це за красунечки?

Хлопці (разом) Ми не красунечки! Ми дівчата.

2-й ведучий Дівчата! А як вас звати?

Перший хлопець Я, Олександра.

Другий хлопець А я Юрія.

Перший хлопець Ми прийшли на економічне шоу «Міс Економіка».

2-й ведучий Дивно. Дуже дивно. Вибачте, але мені здається, що ви…

1-й ведучий У нашій школі всяке бувало, але щоб хлопці видавали себе за дівчат тільки для того, щоб потрапити на шоу…

Хлопець перший (ображено) А як інакше нам потрапити на цей конкурс? Адже він називається «Міс Економіка».

Хлопець другий І приймають участь звичайно тільки дівчата, а ми хто?

1-й ведучий Хто?

Перший хлопець (з гордістю, знімаючи парик) Ми – хлопці!

Хлопець другий І бажаємо брати участь в конкурсі.

2-й ведучий Ну й беріть на здоров’я. Адже конкурс називається «Економічні знавці».

1-й ведучий Запрошуємо всіх бажаючих на конкурс «Знавці економіки».

2-й ведучий Прийшли на конкурс дві дівчинки і два юнаки. То ж створимо дві пари, які і будуть між собою змагатися (проводить жеребкування)

1-й ведучий Конкурс не буде конкурсом, якщо не буде жюрі. Членами шановного журі сьогодні будуть…

2-й ведучий Оцінювати конкурси потрібно за п’ятибальною системою. Конкурс перший. «Економіка – ти…(значення економіки в житті людини)

1-й ведучий Члени журі працюють, а ми розпочинаємо наступний, дуже оригінальний конкурс, який називається «Живий малюнок» (що це означає)

2-й ведучий Слово надаємо членам журі.

1-й ведучий Конкурс «Економічна пантоміма» (на аркуші паперу, який видно всім присутнім і одному із команди, написані слова, які зв’язні з економікою. Учасник жестами повинен показати, що це означає, а напарник – відгадати).

2-й ведучий Здорово! Справжнє шоу! Всі економісти повинні знати математику. Конкурс називається «Розв’яжи задачу» (додаток 1)

1-й ведучий Наші знавці будуть думати під приємну музику. Музична пауза (виконується пісня…).

2-й ведучий. Журі просить слово.

1-й ведучий. Я дуже часто мрію про власну фірму. Тільки не знаю, з чого я розпочну…

2-й ведучий А я знаю. З реклами. Ми і конкурс назвали «Реклама для власної фірми».

1-й ведучий Для одинадцятикласників важливо вірно вибрати свою майбутню професію. Сьогодні з’явилося багато економічних професій. ми і конкурс назвали «Конкурс знавців професій» (додаток 2).

2-й ведучий Я називаю професію, а вам, шановні учасники, необхідно розповісти, чим саме займаються ці фахівці.

1-й ведучий. Нажаль, конкурси закінчилися. Все цікаве так швидко закінчується.

2-й ведучий Члени журі працюють, а мені хочеться задати запитання конкурсантам. Скажіть, будь ласка, який із конкурсів вам був найцікавішим?

1-й ведучий Журі закінчило свої підрахунки. Надаємо їм слово.

2-й ведучий. Ми щиро вітаємо переможців. І надіємось, що шоу вам припало до душі. То ж до скорої зустрічі!

Додаток 1.

Задача 1. Розрахуйте коефіцієнт цінової еластичності попиту, якщо відомо, що ціна на товар зросла з 500 до 600 гр.од., а величина попиту скоротилась з 20 000 до 16 000 одиниць.

Задача 2. Розрахуйте коефіцієнт цінової еластичності попиту, якщо відомо, що ціна на товар зросла з 25 до 27 гр.од., а величина попиту скоротилась з 15 до 10 одиниць.

Додаток 2

Конкурс знавців економічних професій

Брокер – центральна фігура серед учасників торгівлі на сучасній біржі, де знаходять один одного продавець і покупець, цінних паперів або товарів. Брокер бере участь безпосередньо в торгах, у ході яких перед ним стоїть завдання максимально знизити первісну ціну акцій або товару, тому що від цього прямо залежить його винагорода.

Менеджер – трудиться у всіх сферах економіки: визначає конкретні шляхи реалізації поставлених керівництвом цілей, організовує людей для їхнього використання і контролює хід поточної роботи.

Промоутер – зацікавлює потенційного покупця продукцією своєї фірми, пропонує товар на пробу, розповідає про його якість, властивість, переваги.

Трейдер – біржовий спекулянт – людина, що купує чи продає валюту або цінні папери з метою одержання прибутку на зміні їх цін. Його завдання – купити дешевше, продати дорожче, а різниця в ціні і буде прибутком.

Аудитор – перевіряє визначені параметри з метою оптимізації діяльності, виявляє можливі порушення, а також коректує їх. Аудит може бути фінансовий, екологічний, аудит персоналу, тобто оцінка відповідності кадрового складу організації її цілям і стратегії розвитку.

Мерчендайзер. До його обов’язків входить найбільш вигідне і привабливе розміщення продукції в межах торгівельної площі, дотримання порядку на полицях, стеження за термінами придатності продукції і за тим, щоб кожний товар мав цінник.

Криейтор. Втілення нових ідей в концепціях рекламних проектів, створення фірмового стилю компанії, у текстах, малюнках або відео роликах, що сприяє формуванню суспільної думки про товар чи послугу.

Аналітик – головний порадник у світі бізнесу – аналізує попит та пропозицію на даний товар або послугу, припускає можливі варіанти розвитку ситуації і дає прогнози на майбутнє.

Маркетолог – фахівець, що проводить маркетингові (ринкові) дослідження, а також збирає інформацію про те, які товари представлені на ринку, як справи в конкурентів, якою повинна бути ціна, щоб дану продукцію купували.

Медіа-пленнер – фахівець рекламного агентства, що відповідає за вибір підходящих засобів масової інформації для розміщення рекламних матеріалів даної фірми: дає поради щодо найбільш вигідного вкладання коштів, які виділяються на рекламу.

Позакласна робота з географії

1 коментар: